Виробництво сучасного туалетного та господарського мила – автоматичний та хімічний процес.
Багато якостей мила, наприклад, розчинність у воді, піноутворення, миюча здатність, бактерицидні та зволожуючі властивості, залежать від його складу та добавок.
У хімічному відношенні основним компонентом твердого мила є суміш розчинних солей вищих жирних кислот. Зазвичай це натрієві, рідше - калієві і амонієві солі таких кислот, як стеаринова, пальмітинова, міристинова, лауринова і олеїнова.
Додатково в складі мила можуть бути й інші речовини, які в останні роки стали дуже популярні в якості ароматичних добавок та засобів дезінфекції. Їх додають для приховування неприємного запаху лугу, тому навіть у самому простому косметичному милі без спеціальних ароматів не обійтися.
До мила також додають барвники і компоненти, що роблять піну по-справжньому білосніжною.
Проте не слід забувати, що чим більше в милі натуральних компонентів, тим воно краще.
Саме натуральні продукти та трави роблять мило м’яким, ароматним і надають йому лікувальних та зволожуючих властивостей.
Трохи історії про технологія ї миловаріння
Сучасні технології миловаріння
Старий спосіб варіння мила з застосуванням розчинів лугів в промисловості все більше витісняється гідролізом жирів під дією водяної пари при підвищеному тиску. При цьому утворюються гліцерин і вільні жирні кислоти, які легко можна відокремити від гліцерину, використовуючи його розчинність у воді. З суміші жирних кислот при нагріванні з розчином соди або поташу (карбонатний метод) легко виходять відповідні мила.
В якості сировини для отримання основного компонента мила, можуть використовуватися тваринні і рослинні жири, жирозамінники (синтетичні жирні кислоти, каніфоль, нафтенові кислоти, талові олії).
Сучасні технології миловаріння
Старий спосіб варіння мила з застосуванням розчинів лугів в промисловості все більше витісняється гідролізом жирів під дією водяної пари при підвищеному тиску. При цьому утворюються гліцерин і вільні жирні кислоти, які легко можна відокремити від гліцерину, використовуючи його розчинність у воді. З суміші жирних кислот при нагріванні з розчином соди або поташу (карбонатний метод) легко виходять відповідні мила.
В якості сировини для отримання основного компонента мила, можуть використовуватися тваринні і рослинні жири, жирозамінники (синтетичні жирні кислоти, каніфоль, нафтенові кислоти, талові олії).
