Прикраси із попелу померлих: унікальна фіксація спогадів

1923 2

Ця ідея не прийшла до неї спонтанно. Цілих дванадцять років жінка виготовляла звичайні прикраси, і лише 2012-го із нетиповим проханням до неї звернулася молода пара, в якої загинув товариш. Меррі не одразу взялася за композицію із скла і людського праху. Майстрині був потрібен час для переосмислення факту і створення ідеї самої прикраси. Сьогодні Меррі розробила поетапний план замовлення нетипових прикрас, які допомагають її клієнтам пережити відхід родичів й друзів. Майстриня надсилає замовнику інструкцію та ємкість для праху.

Меррі просить детально розповісти про життя та вподобання померлої людини (особливо музичні - щоб жінка могла зрозуміти і відчути особистість) та надіслати її фото. Майстриня кілька днів виношує ідею, створює собі відповідний - світлий - настрій і лише тоді береться до роботи.

Майстриня довго працювала над створенням оптимальної технології та дизайну прикраси ручної роботи. Вона зупинилася на блакитній кульці, яка символізує нескінченність Всесвіту. До того ж кожна намистина ексклюзивна за кольором та оформленням. Для створення прикраси потрібно лише половину чайної ложки праху, хоча майстриня пропонує три розміри підвісок. Ціна коливається від 130 до 160$. А також за 40$ можна виконати кульку з попелу домашньої тварини.

Меррі вважає за честь працювати із спогадами та допомагати людям переживати відхід близьких людей, тому робота триває від двох до чотирьох тижнів. Сама технологія створення прикраси доволі складна: спочатку Меррі формує основу, а потім у формі спіралі наносить попіл. Цей шар майстриня покриває склом. Якщо після виготовлення підвіски залишається прах, то жінка гарантує, що його буде з великою повагою розвіяно у секвої чи над океаном.

"Це був мій найкращий досвід покупки. Намистина просто чудова. Майстриня цікавиться інформацією про померлого, а тому в роботі використовує тільки емоції. У такий спосіб я можу зберігати пам’ять, але ніхто, крім мене, про це не знатиме", - так говорить один із власників таз званої "підвіски пам’яті". Кожен може відвідати персональний сайт Меррі Кор за адресою http://ashbeads.com/ та ознайомитися із її роботами та пропозиціями, хоча є кілька точок зору на такі нетипові прикраси.

А як ви ставитеся ставитеся до такого способу зберігання спогадів?