Юля Лящинська

Мене звуть Юля. Я люблю розповідати історії і люблю красиві і добрі речі, які можна використовувати в повсякденному житті. Моя бабуся шила прегарні сукні без викрійок, а мій прадід був сільським кравцем. Я шила в дитинстві. А тоді, коли чекала донечку, вирішила, що шиття - саме те, що мені зараз треба. Саме тоді до рук мені потрапила книга Лізи Бержене «Пэчворк: лоскутные фантазии» . Я була вражена тим, як такі невеличкі речі додають затишку і тепла будь-якій кімнаті. З цього почалося моє знайомство з печворком, квілтингом та аплікацією на тканині, яке переросло у справжню пристрасть. У ході роботи виникали моменти, які в книжках не згадувалися, а мене заганяли в безвихідь. Чому у мене шви не збігаються, якщо у всіх збігаються, чому у мене тканина морщиться при застрочування і таке інше. Я затратила чимало часу на всім відомі дрібнички. Мріяла піти на курси печворку, але в нашому місті їх не було, а залишати дитину теж не було змоги. Тому запрошую на свій блог, де я писатиму всілякі практичні речі для тих, хто пробує себе в аплікації чи клаптиковому шитті.