І чим більше форм цієї благородної інфекції, тим краще. Наша сьогоднішня героїня – яскраве свідчення цьому. Сьогодні майстер Олена Кравцова активно вдосконалює свої вміння у техніці декупажу, вишивки та виготовлення прикрас із полімерної глини та справжніх квітів. Між тим, усе це Олені вдається поєднувати із науковою діяльністю – майстриня викладає в одному із українських вишів. Більше того, щодня дарує своїм колегам та студентам натхнення до створення цікавих виробів своїми руками.
Як починалася рукодільна історія нашої героїні – читайте нижче.
«Змалечку я цікавилася усім рукотворним: бабця моя вишивала та шила, мама плела, - розповідає Олена. - Тому я увесь час була чимось зайнята в дитинстві: і незважаючи на навчання у двох школах - загальноосвітній та музичній, занять танцями, я знаходила час для вишивки. Вишивання було і залишається моїм першим, та, на мою думку, найголовнішим захопленням. Декупаж та полімерна глина з’явилися набагато пізніше. Декупаж потрапив до скриньки моїх хобі приблизно років 6 тому. Спочатку це були колажі, здебільшого на подарунок друзям-знайомим, потім скриньки, прикраси. Тепер це щось масштабніше - комоди, серванти, та кухонні гарнітури.
Вже два роки я займаюся полімерною глиною. А почалося усе з дуже гарного авторського виробу, що я собі презентувала коли відпочивала у Львові. Я ретельно його вивчила і мені захотілося зробити щось своє, адже у дитинстві я непогано малювала. Так почалася мандрівка у світ глини. Спочатку це була флористика зі самозастигаючої глини, і підтвердженням тому є чисельні букети та бутоньєрки, що прикрашають мою оселю та оселі моїх друзів. Потім я все ж таки зупинилася на прикрасах з полімерної глини, вважаю, що це хобі за мною надовго)».
У вашому профілі зазначено, що ви певний час займалися науковою діяльністю? Чи допомагає цей досвід в роботі із замовниками, наприклад?
Я зазначала у своєму профайлі, що я є науковець. Я не полишила наукову діяльність, ні. Я викладаю в університеті, захистила дисертацію. Я багато чого досягла на цій ниві. Просто в якийсь момент я вирішила своє життя прикрасити творчістю ще більше,хоча викладацька діяльність і так для мене є творчим процесом. І ось що я помітила, і продовжую помічати майже щодня: усі мої колишні студенти чи теперішні, навіть колеги, усі рукотворять: хто шиє ляльки, хто ліпить з глини.. При цьому вони не припиняють вдосконалюватися у професії! Ось які ми всі талановиті! :) Це ж прекрасно, чи не так?
Сім’я та творчість. Як близькі сприймають ваше захоплення? Підтримують у всіх починаннях?
Так. Дуже допомагає! Саме тим, що захоплюються моїми виробами! Мама моя останнім часом носить тільки мої прикраси-вироби з глини, а доня, якій 8 років, у школі усім розповідає, що моя основна робота - це художниця та "прикрасниця", хоча вже багато разів відвідувала мої заняття в університеті. Я вдячна своїй родині за те, що вони жодного разу не сказали слова проти того, що у мене ось такі захоплення. У нас мир та злагода, ми усі разом творимо цей мир та спокій. Донька, як побачить щось цікаве в природі( діти, знаєте, дуже спостережливі), одразу мене кличе "Мамо, це можна було б використати, щоб зберегти красу!". Ось так і створюється краса - завдяки спостереженням та увазі до природи. А наша українська природа - то взагалі джерело невичерпаного натхнення! Це листя, що з часом змінює колір, ці квіти, що пахнуть якось по-особливому, що так і хочеться їх малювати, викладати візерунки , дивлячись на них! Усе натхнення моє - звідси, з того, що оточує! Іноді я займаюся і епоксидною смолою, а саме виливанням епоксидки на засушені заздалегідь квіти.
Ось з цим захопленням у мене пов’язана особлива історія. Я люблю чорнобривці. Вони у нас на щастя, ростуть різнокольорові - від сонячного до плямистого коричневого, тому вибір є. Зробила я якось прикрасу одну з сонячним чорнобривцем. Виклала фото у соцмережі. До того ж додала і опис квітки - що вона означає, яку силу має. Одна моя знайома, коли побачила, розповіла свою історію: у неї нещодавно померла бабуся, і мама, що, зрозуміло, не вгамувала тугу по своїй мамі, з особливою увагою стала доглядати за квітами у садку. А квіти ті - чорнобривці, так як у пісні "Чорнобривці насіяла мати..." Ось так. Ця прикраса знайшла свою господиню...
Що ви можете порадити початківцям у галузі рукотвору?
Знайдіть себе у тому, до чого саме зараз лежить душа. Якщо колись ви вишивала і це заняття приносило вам спокій, поверніться до вишивання! Направду, це величезна релаксація! А яке задоволення від готового виробу - не передати словами: його хочеться фотографувати і так і так, ділитися враженням зі знайомими, рідними! Яке це щастя, правда! І як радіють навколо люди, вони щиро посміхаються! Що може бути краще за щиру посмішку ?! Початківцям я все ж таки раджу не ганятися за " ось це у мене точно купуватимуть, ось цим зараз модно займатися"- гарантую, так ви грошей не заробите! Люди відчувають, де ексклюзив, а де "конвеєр".
Кілька слів про те, як покупцям у майбутньому доглядати за виробами, придбаними у вашому магазині.
З кожним індивідуально: вироби з полімерної глини, хоч як там не обіцяє виробник глини, з часом можуть тьмяніти, адже пігменти можуть втрачати свою барвистість. Тому раджу зберігати у скриньці, подалі від прямих сонячних променів. Вироби у техніці декупаж можна протирати вологою серветкою від пилу, якщо лак , яким покривався виріб, був на водяній основі. Просто ставитися з любов’ю до виробу, адже він вже ваш, і все.
БЛІЦ-запитання:
1. Улюблені кольори - усі природні, без певних домішок. Темно-зелений, синій, червоний, бордо, жовтий люблю, коли хочеться змін , коли тепла весна, коли гаряче літо). Чорний. Дуже сюжетний колір, я б сказала. Містерія присутня. І білий- чистота, свіжість, колір уважності та акуратності, чемний такий колір).
2. Улюблені книги. Безліч. Ліна Костенко( дуже надихає мене!), американська література 20ст..
3. Ваші переваги в музиці Останнім часом французькі мюзикли "Ромео та Джульєтта", " Маленький принц"," Адам і Єва". Але класиці не зраджую: Моцарт.
4. Улюблені фільми. Американське кіно люблю.
5. Улюблений вислів (кредо): Скажу так:"Залишатися порядною людиною зараз найцінніше,що може бути. Врятує нас тільки відчуття та усвідомлення сорому за те, що десь ми були не праві, десь схибили... Ось коли ти це усвідомиш, то точно врятуєшся".
6. Якби не було видів творчості, якими Ви займаєтеся зараз, чим би Ви захопилися? То я б їх вигадала!)) Творчість є в усьому: як ми варимо борщ (у кожної господині на те свій секрет;), і як ми зранку заплітаємо косу доні, і як ми спілкуємося із приємною людиною... А я б, напевно, почала б писати роман.
7. Завжди мріяла опинитись у.... Барселоні, Стамбулі та Парижі.
8. Ідеальна жінка... А що, існує така? Якщо так, то це я :)
9. Із задоволенням зустрілася б.....зі своїми старими друзями, яких не бачила 20 років! Навіщо думати про когось історичного, якщо в житті ще є люди, з якими не бачилися вже так давно!
10. З упевненістю можу сказати, що я роблю усе можливе для того, щоб люди, що поряд зі мною, почувалися щасливими. Щоб діти пишалися (це я вважаю найголовнішим), щоб батьки не розчаровувалися, щоб друзі не залишали...
