Ти не дивуйся, що вночі літаю,
Як бачиш образ мій на тлі нічних зірок,
Ти не ревнуй до місячного раю,
До дій розпусних і низьких думок.
Я в день такий немов від себе вільна,
Єство гріховне лине від вікна
Кудись увись: то стрімко, то повільно.
І я одна у всесвіті, одна!
Тікає кіт, ховається собака.
Ти дивишся й лякаєшся очей.
А я сміюсь. Читаю дивні знаки.
І знову йду у темряву ночей.
Тріпоче вітер довгі мідні коси.
А я сміюсь. Скажений в мене сміх.
Не холодно мені, хоч пізня осінь.
Я знов грішу. Пекельний маю гріх.
А вранці повертаюся додому.
Мовчиш ти, мов нічого не було.
Лиш притискаєш міцно, як в судомах,
Й по тілу розливається тепло.
Сьогодні я літала десь у Відні
І стукала у вікна королю.
Ти здогадався, милий, що я – відьма,
Але тебе всім серцем я люблю.
©️ Марійка Матвійко
Кулон із мікровишивкою "Конотопська відьма". Фурнітура - біжутерний сплав кольору чорної емалі. Діаметр вишитої вставки - 20мм❤️
В наявності
- Готівковий
- Банківський переказ
- При доставці товару
- Visa/Mastercard
- Приват24
- Нова пошта (до відділення, кур'єром до дверей)
- Самовивіз / Особиста зустріч
- Meest express
- Укрпошта
- Justin