Ми дуже тішимось, що з кожним днем майстрів та крутих унікальних робіт на ZRK стає все більше. Зовсім нещодавно до нашої дружньої компанії приєднався бренд AnnaZ зі своїми неймовірними пуфами, килимками та інтер’єрними корзинками із трикотажної пряжі. Не дивлячись на те, що бренд харківський, ми вже встигли поспілкуватись із його засновницею та головною натхненницею - Анною Змієвською.
“Я вважаю, що стиль і затишок в інтер'єрі наповнюють душу теплом і гармонією. Коли навколо красиво, мимоволі піднімається настрій. Тому я працюю, щоб приносити частинку таких емоцій в оселі людей”, - Анна Змієвська.
- Розкажіть трохи про себе.
За освітою я спеціаліст з ракетної техніки. Навчалася в ХАІ (Харківський Авіаційний Інститут - ред.) за фахом ракетні двигуни та енергоустановки літальних апаратів. Закінчила з червоним дипломом та ще й 3,5 роки аспірантури. Несподівано, правда?) Ще в мене є друга вища освіта - перекладач науково-технічної літератури.
Виросла я в Горлівці, Донецька область. До Харкова приїхала вчиться і живу тут вже більше 10 років.
- Як почалась історія бренду AnnaZ?
Насправді я абсолютно не збиралася створювати бренд. Та й взагалі займатися хендмейдом, в'язати на замовлення - навіть думки не було. Одного разу я шукала собі бордовий рюкзак і випадково натрапила на в'язані рюкзаки з трикотажної пряжі. Так як сама я до цього не в'язала ніколи (уроки праці в школі не рахуються), то "під роздачу" потрапила мама. Я вмовила її спробувати, дуже вже мені ідея сподобалася! Це було близько 2-х років тому і тоді знайти якісну трикотажну пряжу в Україні було не легко. Все що я знайшла - турецьку вторинку, але головне - бордову!!! Мама зв'язала рюкзачок за пару-трійку годин. До речі, я ношу його до сих пір - це мій трофей). І нам так сподобався результат, що я тижнями не вилазила з інтернету, вивчаючи ідеї в'язання з трикотажної пряжі. А далі пішло-поїхало - сумочки, клатчі, кошики, уроки в'язання гачком від мами, закупівля пряжі, перші фото в Інста.
Дуже швидко я зрозуміла, що хочу займатися саме інтер'єрним в’язанням. Думаю, це пов'язано з тим, що мені подобається тема інтер'єрного декору в цілому, а незадовго до цього я змушена була в неї зануриться, тому що ми робили ремонт. Тоді й народилися перший пуф і килимок, як пробні - для себе. Вони викликали стільки захвату у близьких і підписників, що стало зрозуміло - ось воно!
- Хто входить до команди бренду AnnaZ?
На початку шляху мені допомагала Мама, але потім вона повернулася додому в Горлівку. Оскільки у мене є основна робота, а замовлень з кожним днем все більше і більше, півроку тому я прийняла рішення взяти помічницю. Мені було дуже важко наважитися на це, якщо чесно. Я з тих перфекціоністів, які вважають: «Хочеш зробити добре - зроби сам». Але мені довелося переступити через себе і тепер я просто не уявляю, що б робила без моїх фей.
Зараз нас в команді вже 4! Останнім часом особисто я більше займаюся організаційними питаннями, логістикою і просуванням, комунікацією з замовниками. Сама в'яжу тільки складні замовлення - килими з візерунком, незвичайної форми тощо. Ще не можу не згадати свого чоловіка - без його підтримки нічого б не було, чесно! Саме він закуповує і привозить наповнювач для пуфів, він дозволив мені купити швейну машинку для основ, разом ми наповнюємо пуфики, а коли я не встигаю, він робить відправки. Але найголовніше - терпить весь цей безлад в будинку: купи мотків з пряжею, тканини, нитки, гачки, спиці, реквізит для фото)))
- Матеріали, асортимент, догляд.
В основному це пуфики, килими і рідше кошики для зберігання. Все в'яжемо з так званої трикотажної пряжі - по суті це нарізаний смугами трикотаж. Я використовую пряжу українського виробництва - Bobilon. Вона ідеальна по структурі, в складі 100% бавовна, а в палітрі більше 50 кольорів! Бізнес-модель бренду полягає в тому, що ми можемо втілити в життя майже будь-яку модель, яку хоче замовник, в будь-якому кольорі і розмірі, з будь-яким візерунком, якщо це килимок або кошик. Звичайно, в розумних межах))). Тобто це не готові вироби в певних кольорах, а 100% кастомізовані товари. Дуже складно зберігати таку політику, тому в майбутньому я планую все ж створити лінійку певних моделей і тримати вироби в наявності. Але від індивідуальних замовлень все одно не піду, адже в цьому вся суть!
З приводу догляду: однією з відмінних особливостей трикотажної пряжі є те, що вироби з неї можна прати в машинці. Чохли у пуфів знімаються, тому проблем не виникає.
Є ряд нескладних правил з прання та сушіння, яких слід притримуватися, і тоді виріб надовго збереже форму і вид.
Килими діаметром більше 1,2 м я рекомендую здавати в хімчистку, тому що вони елементарно громіздкі і важкі.
- Як з’являються нові ідеї для робіт?
Ідея інтер'єрного в'язання не нова. Є ряд крутих в'язальниць в Латинській Америці, Південній Європі. Кожна намагається щось придумувати і експериментувати. Я стежу за їх роботами, намагаюся не копіювати, а завжди вносити щось від себе. Хоча іноді замовники надсилають фото з інтернету і кажуть - хочу саме такий. Також постійно дивлюся передачі про дизайн інтер'єру, читаю журнали, блоги та вивчаю ідеї на Pinterest.
Часто мені пишуть або говорять: «Аня, ви талант!» Приємно, звичайно, але я не можу погодиться з цим. Мої головні козирі - це працьовитість і почуття стилю. Цього поки достатньо, щоб бути в тренді.
- Опишіть свій звичайний робочий день.
Вранці я зазвичай фотографую вироби, коли хороше світло. Потім їду на основну роботу до 17 чи 18. А після починається справжні гірки - треба забрати пряжу, зробити відправки, завезти чи забрати щось у помічниць. Додому потрапляю близько 20:00, готую вироби до відправки, якщо пощастить - ввечері трохи в'яжу. В основному в'язанням займаюся у вихідні. А ще між цим всим відповідаю на повідомлення, коментарі, обговорюю з клієнтами замовлення, малюю макети.
- Яких принципів у роботі ви притримуєтесь?
Як я вже сказала - я перфекціоніст, намагаюся щоб все було ідеально і замовники задоволені. Звичайно не без ексцесів, але намагаюся зробити все, щоб клієнт залишився задоволений в будь-якому випадку.
- Що найскладніше у вашій роботі? А що найприємніше?
Найскладніше - це організувати все, втиснутись в існуючі 24 години в добі. Найприємніше - в’язати, звичайно. Але це мені останнім часом не часто вдається.
- У вас вдома є власні вироби?
Звичайно є! З них все і почалося. У мене в передпокої живе темно-зелений пуф, а в залі біля дивану - сірий килимок з візерунком. Мрію зв'язати ще килим в спальню, вже навіть придумала візерунок, форму і кольори, але поки ніколи.
- Як бути hand made майстром в сучасних реаліях?
А кому зараз легко?))
Відверто кажучи, поки що цей бізнес приносить зовсім невеликий дохід. Дуже складно тримати більш-менш доступну ціну, тому що витрат маса.
Для продажу я використовую в основному Instagram і хендмейд-платформи. Хочу розвивати Facebook-сторінку, але поки що знову ж таки ніколи. Також іноді виставляю товари в шоурумах дитячого декору, а скоро вони будуть в шоурумах в'язаних виробів в Харкові.
- Які у вас плани на майбутнє?
Як я вже говорила, планую лінійку певних моделей, що були б в наявності. Також я планую вийти на міжнародний рівень. Звичайно, мрію про сайт бренду і власний магазин, але це поки тільки мрії. Тренди так швидко змінюються, що складно передбачити, чи надовго залишиться ця тема актуальною.