Проходять дні, летять роки,
Майнули крилами століття.
У всі часи, у всі віки
Крізь будні, грані лихоліття
Тендінтно, трепетно горить свіча.
Горить єдина ця свіча,
Свіча добра - це вогник мрії,
І правоти, і доброти,
І вистражданої ущент надії.
В душі у кожного свіча
Чи то палає, чи то тліє,
Та спалахне у майбуття,
Коли ще жевріє надія,
Й збере у коло друзів,
Даруючи вогонь живий.
(Валентина Шевчук)
Майнули крилами століття.
У всі часи, у всі віки
Крізь будні, грані лихоліття
Тендінтно, трепетно горить свіча.
Горить єдина ця свіча,
Свіча добра - це вогник мрії,
І правоти, і доброти,
І вистражданої ущент надії.
В душі у кожного свіча
Чи то палає, чи то тліє,
Та спалахне у майбуття,
Коли ще жевріє надія,
Й збере у коло друзів,
Даруючи вогонь живий.
(Валентина Шевчук)
